Villa Varda, Вілла епохи Відродження в Бруньєрі, Італія

Вілла Варда — це заміський будинок у венеційському стилі в Сан-Кассіано-ді-Лівенца, присілку Бруньєри, на Віа Вілла Варда, 7. Вона стоїть у великому парку вздовж Лівенци, де є оранжерея з терасою з кам'яною балюстрадою, неоготична родинна каплиця, льодовик, надбудований 1932 року зубчастою вежею, і мавзолей.

Вілла походить з XV століття, коли родина Маццолені з Бергамо придбала землі у Варді й збудувала там свою резиденцію. 1670 року Фабіо Маццолені прибудував у парку каплицю як місце власного поховання. Не маючи спадкоємців, він передав маєток дядькові Оттавіо Негрі; згодом він переходив до багатьох власників, зокрема до Морпурго, які в середині XIX століття відреставрували будівлі, а за Карло надали парку вигляду англійського ландшафтного саду. Маріо Морпурго заповів віллу й маєток семінарії в Конкордія-Порденоне; нині вона належить громаді Бруньєри.

Назва Варда походить, ймовірно, від «Гуарда» або «Гуардія», можливо, через давнішу оборонну споруду на цьому місці. Фабіо Маццолені, останній учений представник родини, збудував у парку каплицю 1670 року і запланував там власну усипальницю. Нині вілла та маєток належать комуні Бруньєра і слугують громадським парком.

Вілла й парк належать комуні Бруньєра, парк відкритий для всіх як муніципальний. Вхід — з Via Villa Varda 7 у Сан-Кассіано-ді-Лівенца. Територія тягнеться вздовж річки Лівенца, тому стежки в лісі нерівні.

1990 року вілла та її парк стали головною локацією фільму Фабіо Карпі «L'amore necessario». У парку також є неоготична родинна каплиця, прибудована 1670 року Фабіо Маццолені, який планував там власне поховання, та льох для льоду, над яким 1932 року надбудували зубчасту вежу.