Villa d'Elboeuf, Барокова вілла в Порtici, Італія

Вілла д'Ельбеф — прямокутний бароковий палац у Порtici біля порту Гранателло, зведений у 1711–1713 роках Фердінандо Санфеліче та Крістофоро Скором на місці давнішої монастирської будівлі. Спочатку мала два поверхи, лоджію з боку Везувію та дві тераси над морем — одну до Торре-дель-Греко, іншу до Неаполя. Морський фасад мав два портали з еліптичними подвійними сходами та балюстрадою з мармуру й піперно; згодом додали два поверхи.

Еммануель Моріс Лотаринзький, принц Ельбеф, 1709 року отримав узуфрукт на частину монастиря в Гранателло, а 1711 року — повну власність, сплативши будівництво нового монастиря. Віллу звели між 1711 і 1713 роками Фердінандо Санфеліче та Крістофоро Скор на основі давнішої монастирської будівлі. 1716 року Ельбеф продав її за 11 000 дукатів Джакінто Фалетті Аркаді, герцогу Канналонґа, який перетворив задні сади на город із екзотичними рослинами. Карл Бурбонський купив її у вересні 1742 року разом зі 177 мармуровими погруддями та численними античними колонами й статуями з Геркуланума.

Назва вілли походить від Еммануеля Моріса Лотаринзького, принца Ельбеф, який звелів збудувати її між 1711 і 1713 роками. Карл VII згодом використовував її як морський додаток до королівського комплексу в Порtici, з мостом між обома садами, і наказав влаштувати на терасі peschiere reali: штучні басейни, наповнені морською водою, де він міг рибалити. Через це риболовлю заборонили в усій гавані Гранателло.

Вілла є руїною: дахи, внутрішні перегородки та мармурові балюстради зовнішніх сходів втрачено, а будівлю обгороджено, тож її оглядають ззовні, не заходячи всередину. Вона стоїть біля залізниці Неаполь-Портічі, поблизу порту Гранателло; у лютому 2014 року ділянка зовнішньої стіни вздовж колій обвалилася на рейки.

Король Карл III переховувався тут під час шторму в 1738 році і був настільки вражений оточенням, що вирішив збудувати Королівський палац Портичи прямо поруч. Ця незапланована зупинка змінила розвиток усього узбережжя.