Kurhaus of Meran, Місце для заходів у стилі югендстиль у Мерано, Італія.

Курхаус у Мерано складається з двох з'єднаних крил: західного крила 1874 року в історичному стилі, центральна Spiegelsaal якого тепер зветься Pavillon des Fleurs, і крила 1914 року в стилі югенд за проєктом Фрідріха Оманна. Нове крило має вхідний вестибюль під куполом, опуклий центральний ризаліт з колонами й балконами до променаду Пассер і скульптуру танцівниць над фронтоном. Großer Kursaal має три нави, центральна під циліндричним склепінням, оздоблена Рудольфом Єттмаром постатями, що розсипають квіти, жіночими геніями та перемогою сонця над зимою.

Будівля зводилася поетапно протягом кількох десятиліть, західне крило відкрилося у 1874 році з технологією газового освітлення. Решта секцій були завершені та відкриті в новорічну ніч 1914 року, що ознаменувало останнє розширення цього курортного місця, що зростало.

Ця будівля приймає виступи сценічного мистецтва понад століття, залучаючи глядачів з усього регіону, щоб відчути музику та театр. Зали слугують місцями зустрічей, де громада об'єднується через культурні виступи.

Курзал вміщує до 1 060 місць, а вся будівля налічує тринадцять залів — від кімнат на десятеро людей до великої зали. У колишній котельні з 1993 року працює Theater in der Altstadt. Перед візитом варто уточнити години роботи та умови доступу на заходи, адже зали слугують для концертів, конгресів і балів.

Стелю Курзалу розписали Рудольф Єттмар, Ораціо Гайгер і Александер Ротгауг, але сюжети алегоричні: істоти, що розсипають квіти, жіночі генії та перемога сонця над зимою, а не місцеві пейзажі. Роботи Єттмара прикрашають нову частину, зведену Фрідріхом Оманном у 1912–1914 роках.