Moregallo, Гірська вершина та оглядовий майданчик у Вальмадрері, Італія

Морегалло це гора заввишки 1276 м на східному краю Тріанголо Ларіано, на межі між Вальмадрерою на півдні та Манделло-дель-Ларіо на півночі. Від трав'янистої вершини спускаються три гребені: короткий південно-західний до Корні-ді-Канцо та східний і північний, що падають у озеро Лекко. Південний схил над Вальмадрерою перетинають вертикальні скельні пласти, що утворюють численні виступи, а східний спадає до води жолобами та високими стінами.

Перший задокументований маршрут на вершину наведено в путівнику Сільвіо Сагліо 1957 року для Touring Club Italiano і CAI Milano, де згадано лише гребеневий шлях від Боккетта-делле-Мореґґе. Стежка до каплиці Сан-Ісідоро на Сассо-ді-Преґуда була відома вже за часів абата Антоніо Стоппані. Між 1980-ми та 1990-ми роками спортивні товариства Вальмадрери проклали маршрути на південному схилі.

Каплиця Сан-Ісідоро стоїть на Сасо-ді-Преґуда, гранітному валуні на східному гребені, принесеному з Валь-Мазіно; абат Антоніо Стоппані вже знав стежку туди. Сасо також є початком гребеня Креста-Ест до вершини, а джерело Самброзера на південному схилі назване на честь розташованої вище Боккетта-ді-Самброзера.

Маршрути південного схилу мають категорію EE (для досвідчених туристів): круті відкриті ділянки, де треба допомагати собі руками або мати певний крок, а на Canalone Belasa і Cresta Ovest є короткі ланцюги. Є лише два водопункти: джерело Sambrosera на 750 м і Fontana Sezione Femminile OSA на близько 1150 м, останнє не завжди з водою. Тунелі між Parè і Rapanui/Moregallo недоступні для пішоходів, тож замкнути кільце спуском південним схилом можна лише з двома транспортними засобами.

Джерело Самброзера лежить на висоті 750 м на південному схилі, а не 715 м, і є одним із лише двох водопунктів гори; другий, Fontana Sezione Femminile OSA на близько 1150 м на східному схилі, не завжди має воду. Sasso di Preguda, гранітний валун з долини Мазіно, лежить на майданчику східного хребта.