Conversion of Saint Paul parish church, Готична парафіяльна церква в Південному Тіролі, Італія

Парафіяльна церква Навернення святого Павла — пізньоготична зальна церква в Санкт-Паульсі, частині Еппана, будівництво якої почалося 1460 року. Тринавний хор з обходом (1460–1470) спирається на шість окремостоячих і шість пристінних стовпів, що несуть сітчасте нервюрне склепіння з тесаного каменю; вежа, завершена 1647 року бароковою цибулястою банею, сягає 85 м над пагорбом заввишки 395 м.

Парафія з осідком у St. Pauls задокументована з 1147 року, коли єпископ Альтман підпорядкував її капітулі собору в Тренті; 1236 року вона перейшла до августинського монастиря St. Maria in der Au у Больцано. Будівництво теперішньої пізньоготичної церкви почалося 1460 року за підтримки шляхетних родин; хор звели 1460/61–1470 років майстри швабського цеху, освячено 1490 року. Від 1501 до 1513 року Якоб Цвітцель керував західним фасадом і вежею; цибулясту баню додано 1647 року.

Назва церкви походить від свята навернення святого Павла. 1489 року крадіжка й повернення прикрас, викрадених із «П'єти» церкви, спричинили спорудження придорожньої каплиці, і St. Pauls став важливим місцем паломництва Південного Тіролю, доки 1783 року Йосиф II не скасував прощі. Вотувні таблиці, що колись збиралися тут, тепер зберігаються в депозиті.

Церква стоїть на висоті 395 м над рівнем моря в центрі села Св. Паульс, на пагорбі, що належить до Уберечу; з південного сходу до неї прилягає Пфаррвідум. Вежа заввишки 85 м видна здалеку і править за орієнтир при наближенні через село.

Вежа заввишки 85 метрів, увінчана бароковою цибулястою банею, доданою 1647 року, робить церкву видимою здалеку й принесла їй прізвисько «Dom auf dem Lande» (собор у селі). Нову пізньоготичну церкву звели навколо старої як зовнішню оболонку; стару будівлю розібрали лише в другій половині XVI століття.