Porta Sole, середньовічна міська брама в Перуджі, Італія

Порта Соле, відома також як Арко деї Джильї, стоїть на вулиці Бонтемпі й обернена на схід: кам'яна брама з грубим муруванням основи, пробита високою стрілчастою аркою, а над нею цегляний фасад із шістьма вікнами зі світлими віконницями у два ряди по три, сьомим нижче ліворуч і малими квадратними отворами біля даху. Праворуч прилягає нижча ділянка муру; брама належить до етруського міського муру Перуджі.

Брама належить до етруського мурного кола Перуджі, що йшов від via della Viola через давню Porta Sole до via della Pazienza й Arco di Augusto. Середньовічні перебудови знищили її кам'яні оздоби. У XIV столітті місце укріпили як військову цитадель, яку зруйнували після народного повстання 1376 року. Назва Arco dei Gigli походить від емблеми, яку тут розмістив папа Павло III Фарнезе.

Браму також називають Арко деї Джиллі або деї Монтеспереллі, а назва Порта Соле спершу належала двом іншим, нині зруйнованим брамам. Емблема району — сонце, вибране через східну орієнтацію цієї частини міста; білий колір району нагадує борошно з млинів на Тибрі. У районі був камальдульський монастир, тому в матрикулах іноді з'являвся образ святого Ромуальда.

Брама стоїть на вулиці Бонтемпі, звернена на схід, і її стрілчаста арка відкрита для пішоходів, які проходять між вулицею та освітленим провулком далі. Мурований цоколь і цегляний верхній фасад із вікнами з віконницями найкраще видно з боку вулиці, де також помітна прилегла стіна праворуч.

Назва Porta Sole не є офіційною, але широко вживана серед перуджійців: спершу вона означала монументальну браму на вершині вулиці Алессі, тепер зруйновану, а згодом старшу арку, ймовірно на сучасній вулиці дель Соле, найвищій точці міста на висоті 493 м, звідки оглядовий майданчик дивиться на Ассізі та Валле-Умбра. Данте згадує Porta Sole в одинадцятій пісні «Раю».