San Bortolo, Церковна споруда у Віченці, Італія.

Сан-Бортоло, церква й монастир Сан-Бартоломео, стояв за брамою Пустерла у Віченці; зберігся лише клуатр, тепер частина міської лікарні. Церкву майже повністю перебудували від середини XV століття, клуатр перебудував імовірно Лоренцо да Болонья, а дзвіницю близько 1540 року підвищили Джованні да Порлецца та Джироламо Піттоні з майстерні Педемуро. Вівтарі мали твір Чіми да Конельяно 1489 року, три — Бартоломео Монтаньї та «Зняття з хреста» Джованні Буонконсільйо 1495 року.

Маленька церква, присвячена святому Варфоломію, засвідчена на початку XIII століття; 1217 року апостольський адміністратор Ніколо Мальтраверсі освятив її наріжний камінь за межами Віченци. Регулярні каноніки Sant'Agostino перебрали її у 1230-х роках, а 1443 року папа Євгеній IV довірив монастир латеранським канонікам, які відбудували церкву й клуатр. Клуатр зберігся як частина цивільної лікарні Віченци.

Назва Сан-Бортоло походить від святого Варфоломія, покровителя церкви. Відвідувачі все ще можуть відчути присутність монастиря в просторах, які колись були домом для релігійних громад.

Церква розташована в центрі Віченци, і до неї можна дістатися головними дорогами міста. Відвідувачам слід заздалегідь перевірити, чи відкрита будівля, оскільки доступ може бути обмеженим.

Будівля демонструє рідкісне поєднання церковної та монастирської архітектури в одній споруді, що відображає релігійний спосіб життя регіону. Ця подвійна функція як місця для молитви та навчання була типовою для Віченци, але сьогодні зустрічається рідко.