San Nicolò e Santissimo Salvatore, Барокова церква в Мілітелло ін Валь ді Катанія, Італія

Сан Ніколо е Сантіссімо Сальваторе — барокова церква в Мілітелло ін Валь ді Катанія з багато декорованими інтер'єрами. Будівля має центральний неф, оточений кількома каплицями, а стіни та вівтарі оздоблені мармуром і ліпниною.

Перший камінь заклали 6 грудня 1721 року, через 28 років після того, як землетрус у Валь-ді-Ното 1693 року зруйнував давню материнську церкву Сан-Ніколо-іль-Веккйо. Джироламо Палаццотто спроєктував лише перший ярус фасаду, завершений 1750 року; Франческо Батталья 1765 року додав другий ярус і дзвіницю з куполом у східному стилі. Церкву відкрили для богослужінь 1740 року, а трансепт і апсиду добудували наприкінці XIX століття.

У церкві зберігаються твори, перенесені зі зруйнованої Сан-Ніколо-іль-Веккьо, зокрема мармуровий вівтар XVII століття в каплиці Санта-Ріта та старий головний вівтар, використаний у центральному порталі. Каплиці змінювали патронів: Сант-Андреа стала Сан-Джерардо-Маєлла, чиє життя 1921 року намалював Джузеппе Бароне.

Фасад виходить на вулицю, центральний портал між спареними колонами, а бічні двері звуться del sole і della luna. Інтер'єр має форму латинського хреста з трьома навами на дванадцяти іонічних стовпах, тож варто залишити час і на бічні нави. Після землетрусу Санта-Лучія 1990 року церкву піддали тривалим роботам із зміцнення конструкцій і реставрації.

Купола, піднята 1904 року на високому барабані з вікнами, стала першою залізобетонною спорудою східної Сицилії і сягає 30 метрів заввишки. Її макет отримав першу премію на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року.