Tempio di San Francesco, Неоготичне місце богослужіння в Гаеті, Італія.

Храм Святого Франциска стоїть на схилі Монте-Орландо над історичним центром Гаети. Готичний інтер'єр має широку однонавну будову з п'яти прогонів із хрестовими ребристими склепіннями, вісім асиметричних бічних капел і чотирикутну апсиду; неоготична перебудова Джакомо Гуарінеллі 1850-х років одягла цю структуру й перетворила капели на бічні нави.

Франциск Ассізький заснував тут 1222 року невеликий монастир із каплицею за міськими мурами; нову готичну церкву, присвячену йому, розпочали 1285 року коштом Карла II Анжуйського й завершили на початку XIV століття. Після скасування монастиря 1809 року й пошкодження церкви Пій IX, вигнаний до Гаети з листопада 1848 до вересня 1849 року, вимагав її відновлення; Джакомо Гуарінеллі зберіг готичну структуру, але від квітня 1850 до 1858 року вкрив її неоготичним декором, і освячення відбулося лише 9 жовтня 1927 року.

Церкву іноді помилково називають собором Гаети через її мальовниче розташування та багате оздоблення. Усередині шляхетні родини Гаети, зокрема Ґаттола, які мали там шість поховань, а також Ґуастаферрі та Ґаетані, мали власні каплиці. До 1806 року тут діяв Real Monte di Pietà di San Giacomo degli Spagnoli, засвідчений з 1697 року, що мав у Сан-Франческо дві капеланії.

Церква стоїть на схилі Монте-Орландо над історичним центром, обличчям до затоки Гаета, і до неї піднімаються пішки сходовими провулками старого міста. Незавершена дзвіниця височить з правого боку будівлі; роботи зупинилися на першому з чотирьох запланованих ярусів, тож 62-метровий шпиль так і не звели.

Дзвіниця з правого боку залишилася незавершеною: будівництво зупинилося на першому з чотирьох запланованих ярусів, а проєктований шпиль мав сягати близько 62 метрів від основи. Освячення, заплановане на 4 жовтня 1885 року, відбулося лише 9 жовтня 1927 року.