San Biagio, Неокласична церква в Равенні, Італія.

Сан-Б'яджо — цегляна церква за мурами Равенни, у колишньому Борго Адріано. Незавершений фасад має простий прямокутний портал і неороманське кругле вікно, додане після Другої світової війни; у правому куті височіє невелика квадратна дзвіниця. Усередині єдина нава з дерев'яною кесонною стелею веде до трансепту з двома каплицями з циліндричними склепіннями.

Церква, присвячена святому Власію, існувала вже 1120 року в Торрацце, на південь від теперішнього місця. Архієпископ Кристофоро Бонкомпаньї наказав розібрати її 1571 року й збудувати нову в центрі Борго Адріано; від 1591 року вона була парафіяльним осідком, а 1604 року її освятили. Закриту через руйнування 24 березня 1835 року й розібрану, її відбудували з 1 серпня 1838 року на фундаментах XVII століття коштом графа Ґабріеле Распоні та інших урядників, які відзначали того року піднесення архієпископа К'яріссімо Фальконьєрі Мелліні до кардинальства. Освячена 27 вересня 1840 року, вона ще не мала оздоблення.

Культ Beata Vergine del Soccorso засвідчений тут від 1600 року, коли було засновано Pia Unione di devoti; поліхромна статуя в правому трансепті є повторенням оригіналу XIX століття. У лівому трансепті зберігається різьблене дерев'яне розп'яття, знайдене у вересні 1692 року рибалкою на березі моря і принесене сюди після перевірки його розповіді.

Церква стоїть за міськими мурами Равенни, у Борго-Адріано, біля однойменної брами. Фасад виходить на вулицю, а на його правому розі піднімається невелика квадратна дзвіниця; входом є простий прямокутний портал під неороманським рожевим вікном. Інтер'єр — одна нава з дерев'яною кесонною стелею, освітлена двома великими біфорами в лівій стіні.

Фасад — непотинькована цегла, без декору. Кругле неороманське вікно-розета замінило первісне напівкругле вікно під час повоєнної реставрації, після того як бомба пошкодила дзвіницю і знищила її годинник. У лівому трансепті зберігається різьблене дерев'яне розп'яття: у вересні 1692 року його знайшов на березі рибалка з борго.