Santa Maria del Rosario Church, Церковна будівля в Мілані, Італія

Santa Maria del Rosario — парафіяльна церква, завершена 1914 року за проєктом архітектора-священника Енріко Локателлі. Червоного цегляний щипцевий фасад поділений пілястрами й має троє дверей, що відповідають трьом навам; над центральними дверима є портик із люнетою, мозаїку в якій створили 1977 року за малюнком Джан Луїджі Убольді. Довге вікно з вітражами Луїджі Віанелло проходить через фасад і завершується готичною аркою там, де до 1952 року була розета в середньовічному стилі. Дзвіниця з конічним шпилем, розпочата 1921 року Спіріто Марією К'яппеттою, стоїть трохи окремо біля лівого контрфорса.

Церкву завершили у 1914 році за проєктом архітектора-священника Енріко Локателлі; вона замінила невелику бетонну каплицю 1907 року для нових мешканців району Віа Солари. Цей район швидко зростав після будівництва у 1905 році першого народного житлового кварталу Società Umanitaria за проєктом Джованні Брольйо, який у 1906 році вже налічував тисячу мешканців. Дзвіницю, спроєктовану Спіріто Марія К'яппетта, розпочали у 1921 році й завершили у 1924 році.

Парафія носить ім'я Розарію, а над головним порталом міститься мозаїка Santa Maria del Rosario, виконана 1977 року за малюнком художника й гравера Джан Луїджі Убольді, бічні люнети того ж року зробила фірма Sgorlon. Культурний центр парафії названо на честь Вальтера Тобаджі, постійного відвідувача церкви, вбитого «Червоними бригадами» на сусідній вулиці Салайно 28 травня 1980 року; його похорон відбувся тут 30 травня за участю кардинала Мартіні.

Церква стоїть на площі Розаріо вздовж вулиці Андреа Солари в деканаті Сан-Сіро-Семпіоне-Верчелліна, за кілька хвилин пішки від району станції Порта-Дженова. Дзвіниця трохи відокремлена від будівлі вздовж лівого контрфорса і видна ще перед фасадом. П'ять дзвонів зняли 5 травня 2016 року для ремонту дзвіниці й повернули 24 червня того ж року.

П'ять дзвонів дзвіниці, відлитих фірмою Ottolina із Сере́ньо, зняли 5 травня 2016 року через ознаки осідання дзвіничної конструкції й повернули на місце 24 червня того ж року. Саму вежу розпочали 1921 року за проєктом монсеньйора Спіріто Марії К'яппетти і завершили 1924 року під керівництвом інженера Джузеппе Калорі.