Ponte a bilanciere di Caposile, Розвідний міст у Музіле-ді-П'яве, Італія

Понте-а-Біланчере-ді-Капосіле — це розвідний міст, що перекинутий через річку П'яве-Векк'я і з'єднує муніципалітети Сан-Дона та Музіле. Його металева конструкція має рухомі центральні платформи, які історично піднімалися системою противаг, щоб дозволити човнам проходити під ним.

Міст збудували 1927 року після Першої світової війни, присвятили Армандо Діасу, і він служив до 1957 року, коли відкрили сучасну дорожню переправу через П'яве-Векк'я. Його спорудили так, щоб річковий рух міг проходити тогочасною важливою внутрішньою водною артерією.

Форму мосту порівнювали з мостом Ланглуа, розвідним мостом, який Вінсент ван Гог кілька разів малював в Арлі 1888 року. Порівняння спирається на дві вручну підняті платформи середнього прогону, що надають споруді профілю коромисла.

Міст стоїть у Капосіле, де П'яве-Векк'я зустрічається з Тальйо-дель-Сіле, на межі між Сан-Дона та Музіле. Він не використовується і більше не несе дорожнього руху, який 1957 року перейшов на нову переправу. Консерваційні роботи 2015 року частково фінансували Сан-Дона і Музіле.

Міст працював за допомогою ручної системи підйому противаг, яка залишалася функціональною до 1957 року, коли річковий рух припинився. Цей інженерний підхід 1920-х років показує, як проектувальники балансували потреби як човнового, так і автомобільного руху.