Museum of Chinese and Ethnographic Art of Parma, Музей етнографічного мистецтва в Пармі, Італія.

Музей китайського та етнографічного мистецтва займає підвал, перший поверх і другий поверх східного крила материнського дому Місіонерів-саверіанців на віале Сан-Мартіно, 8 у Пармі. У підвалі розташована зона Китаю, до якої веде рампа, що спускається до центру великої зали, заповненої вітринами; на першому поверсі є рецепція, простір тимчасових виставок і зона Каяпо, на другому — навчальна кімната, офіс, бібліотека й архів.

Ідея музею культур народів місій виникла 1898 року, після того як сенатор Феделе Лампертіко подарував китайські речі зі Всесвітньої виставки в Турині 1898 року. Материнський дім саверіанців збудували у 1900-1901 роках, і музей відкрили разом із ним; місіонери, повертаючись із Китаю, привозили предмети. Отець Джованні Бонарді збагачував колекцію до 1936 року, а вигнання місіонерів із Китаю 1948 року припинило цей потік. Під час Другої світової війни колекцію зберігали у віллі в Базиліканові, і 1950 року вона повернулася.

Назва музею відображає дві його частини: китайське мистецтво та етнографічні матеріали саверіанських місій. Секція каяпо налічує 500 предметів повсякденного вжитку, зібраних отцем Ренато Тревізаном, який близько 30 років жив серед цієї амазонської спільноти. Діадема з червоного й синього пір'я хвоста ар, яку колись носили на великих святах, гойдалася під музику як вияв бажання людини літати.

Музей займає підвал, перший і другий поверхи східного крила материнського дому місіонерів-саверіанців на віале Сан-Мартіно, 8. До китайського відділу ведуть пандусом униз до центру великої зали в підвалі; тимчасові виставки та зона каяпо — на першому поверсі, навчальна кімната й бібліотека — на другому.

Китайська зала зберігає понад 5000 китайських монет — від архаїчного періоду (3000–2100 рр. до н. е.) до династій Цінь, Хань, Ван Ман, Тан, Сун, Юань і Мін. Вони стоять у великій напівпідземній залі, до якої веде пандус, що спускається до її центру.