Iglesia de San Giovanni in Val di Lago, Руїни церкви в Сан-Лоренцо-Нуово, Італія

San Giovanni in Val di Lago — це позбавлена даху руїна церкви доби Ренесансу, що самотньо стоїть у полі поблизу північного берега озера Больсена, за межами Сан-Лоренцо-Нуово. Головна зала — восьмикутний об'єм із грубих світло-сірих і бежевих кам'яних блоків, до якого прилягає прямокутна вівтарна частина. У передній стіні є двері під дерев'яною перекладиною з трикутним фронтоном, мале вікно ліворуч, круглий отвір над дверима і ще одне високе вікно праворуч.

Церкву звели між 1563 і 1590 роками за проєктом П'єтро Тартаріно, який працював під керівництвом Альберто да Сангалло і спроєктував собор у Монтеф'ясконе. Місцевий переказ відносить її початок до 5 червня 1563 року, коли Іван Хреститель нібито з'явився хлопчикові на ім'я Нікола Пеллегріні й попросив відбудувати попередню церкву на цьому місці. Близько 1800 року щорічне свято й співану месу перенесли до Сан-Лоренцо-Нуово, а занедбану дерев'яну конструкцію даху розібрали 1828 року.

Місцевий переказ розповідає, що 5 червня 1563 року Іван Хреститель з'явився хлопчикові на ім'я Нікола Пеллегріні й попросив відбудувати церкву, присвячену йому на цьому місці. Близько 1800 року щорічне свято святого Івана та його співана меса були перенесені з церкви до містечка Сан-Лоренцо-Нуово, після чого будівля занепала. У люнетах восьмикутника збереглися сліди розписів: Христос, що благословляє, і голуб Святого Духа.

Руїни стоять посеред відкритих полів поблизу північного берега озера Больсена, в місцевості Валь-ді-Лаго, уздовж давнього шляху Віа Франчіджена. Місце відлюдне й маловідвідуване, тож візьміть воду та міцне взуття для нерівної землі. Стіни без даху, а верхній край нерівний, тому тримайтеся відкритої землі, а не вилазьте на кам'яну кладку.

Восьмикутний план наслідує зразки в Монтефіасконе й Орв'єто та споруду Антоніо да Сангалло Молодшого на острові Бізентіна. Початковий проєкт П'єтро Тартаріно передбачав цегляну баню, але обрали дах із дубових балок і черепиці, розібраний 1828 року. У люнетах усередині збереглися сліди стінопису, зокрема Христос, що благословляє, і голуб Святого Духа.