Saint Apollinaris church, Готична церква в Тренто, Італія

Церква Сант-Аполлінаре — це готична споруда в Тренто з центральним нефом, який з обох боків оточують бічні нефи на мармурових колонах. Кам'яний фасад має характерний середньовічний вигляд із віконним отвором, поділеним на три частини.

У X–XI століттях тут стояла романська церква з дзвіницею; 1146 року вона перейшла до бенедиктинців із Сан-Бенедетто (Бергамо), які збудували монастир. Між 1250 і 1300 роками її розібрали й відбудували в цистерціанському стилі, запровадженому в Трентській дієцезії єпископом Генріхом із Меца. 1420 року вона стала препостурою, а 1760-го підлогу підняли на 1,7 м проти повеней Адідже.

Церква була бенедиктинським абатством від 1146 року, а між 1220 і 1230 роками приймала францисканців, надісланих до Тренто святим Франциском. 1420 року вона перейшла до єпархії й стала препостурою, настоятеля якої спершу обирал імператор, а згодом єпископ або графи Тіролю. Згодом осідок препостури перенесли до монастиря Санта-Марґеріта, від якого походить назва вулиці Віа делла Препозітура.

Церква стоїть у П'єдікастелло на лівому березі Адідже; римський напис Марка Аппулея вмуровано в зовнішню лізену південної стіни з боку вулиці, тож його можна прочитати, не заходячи всередину. Усередині підлогу підняли на 1,7 метра 1760 року проти повеней річки, що пояснює сходинки й змінені пропорції.

У південній стіні з боку вулиці, вмурована в зовнішню пілястру, лежить рожева вапнякова плита близько 23 р. до н. е.: це епітафія Марка Аппулея, легата Августа, найдавніший слід Риму в районі Тренто. Імператорські титули на ній датують момент, коли Тренто став римською колонією.