Santa Maria degli Angeli e San Francesco Church, Неоготична церква в Мілані, Італія

Церква Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-Сан-Франческо — ломбардська неоготична споруда, зведена у 1897–1899 роках за проєктом Чезаре Нави. Тридільний фасад з відкритої цегли з тинькованими вставками передує портик із трьома арками; велике центральне трояндове вікно та два менші трояндові вікна над біфорами увиразнюють фронт. Інтер'єр має одну наву, що завершується пласкою апсидою, дерев'яне перекриття на стрілчастих арках і дев'ять бічних каплиць із хрестовими склепіннями.

Капуцини задокументовані в Мілані з XVI століття, коли Джованні да Фано оселився при каплиці Сан-Джованні-алла-Вепра з дозволу Франческо Сфорци. Після наполеонівських скасувань, що на 40 років вигнали орден, вони отримали ділянку 1897 року і збудували церкву між 1897 і 1899 роками за проєктом Чезаре Нави. Її освятили 1907 року й присвятили Мадонні дельї Анджелі, а монастир і школа теології діяли вже з 1899 року.

Ченців називають «делла Маддалена» через близькість до церкви, присвяченої святій. У монастирі вже 1899 року діяла школа теології, ще до освячення церкви 1907 року. В апсиді зберігається полотно Понціано Ловеріні Il santo Perdono 1901 року.

Церква стоїть на п'яццале Веласкес, симетрично обрамлена монастирськими будівлями. Вхід веде через триарковий портик тричастинного цегляного фасаду, оберненого до площі. Однонавовий простір і дев'ять бічних каплиць розташовані на одному рівні, без сходів між входом і пресвітерієм.

В апсиді зберігається полотно Il santo Perdono Понціано Ловеріні, датоване 1901 роком, через чотири роки після того, як ченці отримали ділянку. Храм освятили 1907 року, тоді як монастир із богословською школою діяв уже з 1899 року. Ченців називають «делла Маддалена» за сусіднім храмом цієї святої.