San Martino Vescovo Church, церковна будівля в Леньяго, Італія

Сан-Мартіно-Весково — собор Леньяго, зведений між 1779 і 1816 роками з простою двосхилою фасадою з відкритої цегли. Усередині наву замикає підвищений пресвітерій із купольним перекриттям, обабіч якого апсидна каплиця й три менші каплиці. В апсиді висить олійний твір Антоніо Марії Перлотто Поме «Святий Мартин» (480x350 см), а на дзвіниці — шість дзвонів, відлитих Акілле й Етторе Кавадіні 1901 року.

Плебана церква в Леньяго вперше згадується 1140 року; між кінцем XIV і початком XV століття її перебудували з трьома навами і 1416 року освятив єпископ Гвідо Мемо. 1777 року знесли монастир Сант-Антоніо, щоб звільнити місце для нинішнього собору, зведеного з 1779 року і освяченого 5 березня 1816 року; стару плебану церкву розібрали 1802 року. Дзвіницю надбудували у 1823–1833 роках, підлогу перестелили у 1838–1843 роках, а будівлю реставрували між 2000 і 2010 роками.

Назва церкви вшановує святого Мартина Турського, єпископа Турського, чий образ є на вівтарній картині в апсиді: олія на полотні 480x350 см роботи Антоніо Марії Перлотто Поме, пожертвана громадою як обітниця за порятунок від повені Адідже 1839 року. Святий посилає з неба ангела з оливковою гілкою, щоб угамувати річку, а біля його ніг зображено Легнаго XIX століття.

Інтер'єр — це одна нава, що завершується підвищеним пресвітерієм під купольним склепінням, з апсидною капелою та трьома меншими капелами обабіч. Два органи XVIII століття розміщені високо ліворуч і праворуч від пресвітерію; у XX столітті їх об'єднали в один інструмент, відреставрований у 1990-х роках. Щоб їх побачити, треба підвести погляд.

Вівтарний образ святого Мартина в апсиді, олія на полотні розміром 480 на 350 см роботи Антоніо Марії Перлотто Поме, був обітним даром мешканців Леньяго після повені Адідже 1839 року; на ньому святий посилає ангела з оливковою гілкою, щоб угамувати річку, а біля його ніг зображено місто XIX століття.