Palazzo Stefanopoli-Porciatti, Палац епохи неоренесансу в історичному центрі Гроссето, Італія

Палаццо Стефанополі-Порчатті — триповерхова будівля на вулиці Джинорі з фасадом у стилі неоренесансу. Перший поверх облицьований рустичним травертином, а два верхні поверхи мають імітацію кам'яного мурування під назвою «підоккіно», типову для Флоренції. На вулицю відкриваються три вхідні портали, лише центральний є арковим, а над ними розташовані два ряди по п'ять вікон.

Грецька родина Стефанополі оселилася тут у XVIII столітті на землях, наданих габсбурзько-лотаринзькими великими герцогами. 1854 року палац перейшов до Лоренцо Порчатті, сина Рози Стефанополі; рід вигас зі смертю Джузеппе в Ліворно 18 грудня 1890 року. Син Порціо, архітектор Лоренцо Порчатті, перебудував його в неоренесансному стилі 1908 року і продав 1911 року провінції Гроссето.

Назва поєднує дві родини: грецького походження Стефанополі та Порчіатті, з якими вони поріднилися. Перший поверх облицьований рустичним травертином, а два верхні поверхи — «підочкіно», флорентійською цементною технікою, що імітує камінь. З трьох порталів лише центральний має арку.

Палац стоїть на східному боці вулиці Джинорі в історичному центрі Гроссето, неподалік від лікарні Мізерикордія. На початку 2000-х він повернувся до приватних власників і був відреставрований у 2004–2006 роках архітектором Джузеппе Кіджотті, тому інтер'єр не відкритий як публічна пам'ятка; неоренесансний фасад і три вхідні портали видно з вулиці.

Під час реставрації 2005 року під кам'яними сходами виявили п'ять цистерн для дощової води, призначених для водопостачання мешканців палацу. Сходи спираються на чавунну основу, виготовлену на ливарнях у Фоллоніці.