San Martino, Церковна будівля в П'яцца Брембана, Італія

Сан-Мартіно — неоготична церква на вершині чотиримаршових сходів із блоків серіццо, західний фасад якої передує портик із трьома стрілчастими арками, центральна більша. Поздовжня нава має три нефи й п'ять прогонів, розділених чотирма полістильними колонами з кожного боку. Шістнадцять ланцетних вікон різнобарвні; найбільше на фасаді має 5,88 м на 2,33 м.

Церква задокументована з 1260 року, коли пергамент зафіксував податок у 21 солдо, а 20 грудня 1288 року вже була парафією. У 1360 році вона згадується в nota ecclesiarum Бернабо Вісконті з трьома кліриками та парафіяльним священиком. Роботи XV століття завершилися фресками на дзвіниці 1480 року. Після удару блискавки 29 червня 1868 року 1869 року розпочато нову будівлю, яка зазнала обвалу 1870 року; її завершено 1873 року й освячено 20 листопада 1883 року.

Назва San Martino Oltre la Goggia походить від території Валь-Брембана, що зветься Ольтре-ла-Годжа, згаданої Джованні Да Лецце 1596 року, коли церква була осідком вікаріату сіл верхньої долини. Договір 1620 року з Вентурою Фанцаго про вилив перших двох дзвонів укладено перед нотаріусом Фантіно Донаті та шістьма свідками.

Церква стоїть на вершині чотиримаршових сходів, складених з блоків серіццо, фасадом на захід. Вхідні портики та сходи 1948 року спроєктував інженер Данте Форноні. Будівля розташована в П'яцца-Брембана і обслуговує як містечко, так і Ленну.

Дзвіницю збудували за проєктом Мауро Кодуссі, а її фрескове оздоблення завершили 1480 року. Церква також зберігає дерев'яну амвону XVIII століття, різьблену рослинними й квітковими мотивами, у нішах якої стоять дві статуї євангелістів; первісно твір мав їх чотири.