Our Lady, Готична церква в Штерцингу, Італія

Богоматір (Nostra Signora della Palude, Unsere Liebe Frau im Moos) — парафіяльна церква Штерцинга, зведена між 1417 і 1525 роками на місці романської святині, згаданої ще 1233 року. Вона стоїть трохи південніше центру, орієнтована на південний захід, нава має 38 метрів завдовжки, а висота становить 32 метри. Усередині три нави з великими колонами з білого мармуру, розписи склепінь роботи Адама Мьолька і на північній стіні римська надгробна плита Постумії Вікторини II або III століття.

На цьому місці засвідчено давню романську святиню, згадану 1233 року. Теперішню церкву звели між 1417 і 1525 роками, неодноразово розширювали у готичному стилі, і від початку вона була однією з найбільших у Тіролі: 32 метри заввишки, нава 38 метрів. 1497 року перший камінь зали заклали в присутності імператора Максиміліана I Габсбурга, про що свідчить напис на південному порталі. У XVIII столітті додалися барокові форми, а близько середини XIX століття відновили пресвітерій із головним вівтарем.

Німецька назва «Unsere Liebe Frau im Moos» та італійська «della Palude» обидві вказують на болотистий ґрунт південної околиці Віпітено, де церква стоїть поруч із цвинтарем. Будівля з'являється в кількох кадрах фільму Анне Ріітти Чікконе «I'm - Infinita come lo spazio» (2017), знятого в різних місцях Трентіно-Альто-Адідже, зокрема в сусідній німецькомовній початковій школі Йозефа Рамбольда.

Церква стоїть трохи осторонь, у південній частині Віпітено, поруч із цвинтарем, і орієнтована на південний захід. Прикрашений портал на південному боці, приписуваний Маттеїсу Штеберлю, має напис про закладення першого каменю 1497 року за присутності імператора Максиміліана I. Усередині на північній стіні — римська надгробна плита Постумії Вікторини.

Римську надгробну плиту Постумії Вікторини II–III століть знайшли під час будівництва й замурували в північну стіну нави. Південний портал приписують Маттеїсу Штеберлю, а напис згадує закладення першого каменю 1497 року за присутності імператора Максиміліана I.