Duomo dei Santi Pietro ed Eliseo, Католицька церква в Монтегротто-Терме, Італія

Дуомо-дей-Санті-П'єтро-ед-Елізео — тринавна цегляна церква, збудована у 1949–1954 роках. Фасад розділений кам'яними пілястрами на два яруси: нижній має великий портал із розписною люнетою та чотири стрілчасті ніші, верхній — центральне тричастинне вікно й два подвійні вікна. Усередині іонічні колони тримають стрілчасті арки та кесонну стелю.

На пагорбі перед церквою стояла будівля римської епохи. Стара тринавна парафіяльна церква була занедбана; 1721 року розпочато однонавну барокову церкву, присвячену святим Петру та Елісею, завершену 1724 року й освячену 1777 року єпископом Ніколо Антоніо Джустініані, що включила попередню дзвіницю. Після відкриття термального центру й зростання населення перший камінь нової церкви закладено 17 травня 1949 року; її завершено й відкрито для богослужінь 20 листопада 1954 року, а освячено 20 червня 1963 року єпископом Джироламо Бартоломео Бортіньоном.

Церква має також титул «дуомо», що належить їй як парафіяльній церкві Монтегротто-Терме в Падуанській дієцезії. Фрески XX століття зображують Мадонну делла Мізерікордія, яка приймає вірних під свій плащ, і Примат Петра — два твори, які джерело називає найціннішими збереженими тут.

Будівля відкрита під час звичайних мес і пропонує додаткові послуги в різдвяний та великодній періоди. Відвідувачам слід планувати свій візит відповідно до розкладу служб, щоб побачити інтер'єр, оскільки церква обслуговує як місцевих жителів, так і гостей, які відвідують термальні ванни поблизу.

Наріжний камінь закладено 17 травня 1949 року, після Другої світової війни, а церкву відкрито 20 листопада 1954 року; єпископ Джироламо Бартоломео Бортіньон освятив її 20 червня 1963 року. Попередня церква XVIII століття, розпочата 1721 року й завершена 1724 року, увібрала дзвіницю давнішньої плебани.