Kraftwerk auf der Töll, Гідроелектростанція в Альгунді, Південний Тироль

Kraftwerk auf der Töll — це руслова гідроелектростанція у верхній частині Форста, у громаді Альгунд поблизу Мерано. Два затвори шириною 7 м і висотою 5,5 м перекривають Еч біля Телль; відкритий канал на орографічно правому березі веде до тунелю завдовжки близько 500 м у горі Марлінгер, що закінчується камерою пісковідділення, з якої бетонна напірна шахта спускається до машинного залу. Водозбірний басейн охоплює 1675 км² Ецтальських Альп і групи Ортлер.

Споруду звели у 1896–1898 роках для Etschwerke, спільної компанії Больцано й Мерано; планування та нагляд за будівництвом здійснював Оскар фон Міллер, а електромеханічне обладнання постачила будапештська Ganz & Cie. На відкритті працювали чотири турбіни Жирара по 0,74 МВт, невдовзі через зростання попиту додали ще два турбогенераторні агрегати. Перебудова 1904 року підняла потужність до 8,1 МВт, а відведення води — з 9 до 15 м³/с.

Назва електростанції походить від Телль — місця в нижньому кінці Віншгау, де Еч заблокована двома затворами шириною 7 м і висотою 5,5 м. Споруда є пам'яткою з 1987 року, а машинний зал 1896–1898 років, збудований меранською фірмою Musch & Lun, зберігся. З 2016 року станцією керують дистанційно з центру Alperia у Кардауні, персоналу на місці немає.

Станція розташована у верхній частині фракції Форст комуни Альгунд, на північ від Мерана. Воду беруть з Еч при Теллі в нижньому кінці Фіншгау і ведуть відкритим каналом та тунелем завдовжки близько 500 м у Марлінгер-Берзі. Машинний зал і прибудову 1904 року видно ззовні; територія зазвичай не відкрита для відвідування всередині.

Під час капітальної реконструкції 1995–1997 років розібрали прибудоване 1926 року крило, що з'єднувало машинний зал із розширенням 1904 року, повернувши будівлі первісний обрис. Роботи також збільшили розрахункову витрату води до 46 м³/с і замінили турбіни та генератори; згодом персонал вивели, і станцією керують дистанційно з Натурнса.