Teatro Kursaal Santalucia, Театр у Барі, Італія.

Teatro Kursaal Santalucia — театр у пізньому стилі ліберті на largo Adua в центрі Барі, вбудований у той самий квартал, що й сусідні будинки. Фасад поділено на три яруси: унизу три однакові вхідні портали, над ними три вікна галерейного коридору, а вгорі три напівкруглі вікна зали Джузеппіни в обрамленні масок і рослинних мотивів, приписуваних скульптору Дженнаро Пепе. Квадратна зала має 400 місць на партері, галереї та трьох ярусах бічних лож, під стелею зі стуку й позолоченого дерева.

Спроєктований Ораціо Санталучія на замовлення власної родини у пізньому стилі ліберті, натхненному північноєвропейськими курзалами, театр відкрився 3 березня 1924 року і спершу конкурував із сусіднім театром Марґеріта за вар'єте та оперети. 1936 року його передали фашистській організації «Дополаворо делле Форце Чівілі», яка влаштовувала дешевші вистави для робітників Барі. 1945 року він став «Чінетеатро Адріатіко», а за два дні — «Чіне Театро Санталучія»; 1950 року перетворився на кінотеатр і отримав остаточну назву. Після ремонту 1955 року, що збільшив залу з 700 до 1000 місць, він зачинився наприкінці 1970-х, 1981 року його придбала на аукціоні Fabris s.a.s. Тоніо Буомпасторе, з 1985 року реставрували під керівництвом Паоло Портоґезі, а 12 вересня 1991 року відкрили знову.

Назва Kursaal походить від північноєвропейських закладів дозвілля, де вистави поєднували з читанням, танцями й стрільбою. Зала Джузеппіна на верхньому поверсі названа на честь дружини Ораціо Санталучії та призначалася для танців і відпочинку; її стіни прикрашають десять темпер братів Праєр. Від 2021 року театр приймає відкриття Bari International Film Festival, а 2022 року — церемонію Prix Italia.

Театр виходить на площу Ларго Адуа, вбудований у той самий квартал, що й сусідні палаци, і разом із Піччінні, Маргерітою та Петруццеллі входить до барійського «Мільйо деї Театрі». Зала має 400 місць: партер, галерея і три яруси бічних лож. Після дворічної реставрації театр знову відкрився 24 вересня 2021 року.

Стійка каси та вхідні портали фоє походять із реставрації 1984 року й відтворюють форми та декор 1920-х; оригінальні оздоби фоє втрачено. Зовнішній скульптурний декор із маскаронами, людськими фігурами та рослинними мотивами над трьома напівкруглими вікнами зали Джузеппіни приписують барійському скульптору Дженнаро Пепе.