Chiesa di San Secondo, Церковна будівля в Кортаццоне, Італія.

Церква Сан-Секондо має неороманський фасад, обернений на південний схід, із центральним порталом з двоколірною люнетою, рядами лоджій зі статуями, розеткою та підвісними арками під схилами. Поруч стоїть квадратна дзвіниця з п'ятьма віконцями на кожному боці та пірамідальним шпилем. Усередині одна нава з п'яти прогонів, десять бічних капел під півциркульними арками, пілястри й циліндричне склепіння, завершує пресвітерій, піднятий на чотири сходинки.

Початкову церкву в Кортаццоне звели, ймовірно, у перші десятиліття XVI століття. Після відбудови села біля замку ораторій, тоді присвячений святому Сиру, перебрав парафіяльні функції від старої церкви Сан-Секондо-ді-Монджильєтто і був освячений 27 вересня 1600 року єпископом Асті Джованні Стефано Аяццою. Каплиці, профінансовані родиною Пеллетта, завершили до 1627 року; пресвітерій перебудували між 1742 і 1749 роками, а в 1903-1905 роках наву подовжили на одне прясло за новим неоготичним фасадом.

Церква довго була присвячена святому Сиру і лише в 1742–1749 роках отримала також титул святих Сира й Секунда, після чого знову повернулася до самого Сан-Секондо. Каплиці святого Франциска Ассізького та святого Карла Борромео профінансувала родина Пеллетта, їх завершили до 1627 року.

Церква звернена на південний схід: неоготичний фасад і висока дзвіниця виходять на широкий майданчик, створений у 1903-1905 роках після знесення старої плебанії. Дзвіницю, пошкоджену землетрусом 21 серпня 2000 року, протягом наступних трьох років підсилили й відреставрували верхню частину. Інтер'єр — одна нава з п'яти прогонів і десять бічних каплиць.

Перебудова 1903-1905 років за проєктом інженерів Арнальдо Річчо та Джузеппе Велаті Белліні знесла стару каноніку перед церквою, подовжила наву на одне прясло та звела неоготичний фасад із високою дзвіницею і широким майданом. Після землетрусу 21 серпня 2000 року дзвіницю підсилили конструктивно й відреставрували її верхню частину.