Святилище Мекарі, Синтоїстське святилище в Модзі-ку, Японія

Святилище Мекарі — синтоїстське святилище в районі Мекарі округу Модзі-ку (Кітакюсю), біля протоки Канмон. Його головну будівлю, відбудовану 1767 року, має темний черепичний двосхилий дах із ярусними карнизами; до неї ведуть кам'яні сходи на кам'яному підмурівку. На мощених теренах стоять менший павільйон із зеленою черепицею, два сірі кам'яні ліхтарі та темна кам'яна стела з вертикальними японськими знаками.

За переказом святилища, його заснувала імператриця Джінґу 200 року н. е. після повернення з корейського походу. Сучасну будівлю 1767 року відбудував Оґасавара Тадатоші, володар Кокури. Раніші храми зводили або наділяли землями Ашікаґа Такаудзі 1336 року, роди Оучі та Ходзьо, а також Хосокава Тадаокі 1620 року.

Святилище має й другу назву — Хаято-ся. Під час обряду Мекарі-сіндзі на світанку першого дня старого місячного року троє жерців заходять у море під час відпливу, зрізають вакаме й приносять його в жертву за безпечне плавання та добрий вилов; від 1958 року обряд є нематеріальною народною культурною спадщиною префектури Фукуока. На стелі висічено уривок із роману Мацумото Сейчо «Звичай часу».

Святилище стоїть біля протоки Канмон, поруч із пішохідним входом тунелю Канмон з боку Модзі. Від станції JR Модзі-ко автобус Nishitetsu до Мекарі йде близько 14 хвилин до зупинки Мекарі-дзіндзя-мае, просто біля святилища. Воно за 2,1 км від розв'язки Модзі-ко мосту Канмон і за 5 км від розв'язки Модзі автостради Кюсю.

У святилищі зберігається стела з хайку Такахами Кьоші, встановлена 1956 року біля торії підсвятилища Хаятомо Інарі; він написав його після відвідин Модзі 1941 року. Поруч стоїть стела з уривком із роману Мацумото Сейдзі «Звичаї часу», де ритуал Мекарі використано як алібі.