Kota Shrine, Синтоїстське святилище в Ґочі, Дзьоецу, Японія

Святилище Кота — це синтоїстське святилище в районі Ґочі міста Дзьоецу, префектура Ніїґата. Теперішня головна зала, зведена 2008 року, має світло-коричневий дерев'яний фасад, стрімкий темний дах із високим центральним фронтоном і ґанок із двосхилим дахом, на якому висить скручена солом'яна мотузка з чотирма білими паперовими смужками. Ліворуч стоїть кам'яна статуя тварини, а довгі бетонні сходи ведуть до святилища від нижнього входу.

Уперше згадане 813 року, коли «Ніхон Кокі» фіксує підвищення до нижчого п'ятого рангу; 927 року внесене до «Енґішікі» серед святилищ повіту Кубікі. Під патронатом клану Уесуґі в період Муроматі його названо ітіномія провінції Етіґо. Спалене 1533 і знову 1578 року під час облоги Отате, 1879 року через берегову ерозію перенесене приблизно на кілометр углиб суходолу; нинішню будівлю зведено 2008 року.

Назву святилища пишуть 居多, але читають «Кота»; раніше читали «Кета» або «Віта», і воно належить до святилищ Кета на узбережжі Японського моря. Його камі — Окунінуші, його дружина Нунаґавахіме та їхні сини Такемінаката й Котошіронуші. На території росте «катаба но аші» — очерет із листям лише з одного боку, який, за переказом, з'явився за одну ніч після молитви Шінрана; це одне із семи чудес Ечіґо.

Територією легко ходити пішки, є чіткі доріжки, що з'єднують усі частини комплексу. Відвідувачам варто одягатися скромно та дотримуватися місцевих звичаїв, заходячи до священних місць.

На території росте очерет, листя якого виростає лише з одного боку, званий катаба-но-асі. За легендою, очерет став однобічним за одну ніч після молитви Сінрана тут у 1207 році; його зараховують до семи чудес Етіґо.