Якушіма, Острів світової спадщини в префектурі Каґошіма, Японія

Якушіма — лісистий острів у південно-західній префектурі Каґошіма, розташований приблизно за 60 кілометрів від узбережжя Кюсю. Острів займає приблизно 500 квадратних кілометрів і має круті гранітні вершини, що переходять у субтропічні прибережні зони.

Якусіма згадується в китайських анналах династії Суй близько 601–607 років, коли посли досягли острова, який вони називали Люцю. У 702 році «Сьоку Ніхонґі» віднесла його до давньої провінції Тане, а в період Едо ним керував клан Сімадзу з Сацуми. Вирубка кедра якусуґі для дахової дранки й храмової деревини досягла піку за Сацуми, і 1993 року стародавній ліс став об'єктом Світової спадщини.

Назва Yakushima не походить від гори Якушідаке; найвища вершина острова — Міяноурадаке (1936 м). Кедри, старші за 1000 років, називають якусуґі, а вік Джьомон-суґі оцінюють від 2300 до 7200 років. Три вершини Міяноурадаке, Наґатадаке і Куріудаке, звані Трьома горами Якушіми, мають на вершині невелику святиню (Ічіходжу Дайґонґен) і здавна є об'єктом гірського культу.

До Якусіми можна дістатися гідрофойлом або поромом із Каґошіми чи літаком до аеропорту Якусіма; головні порти — Міяноура й Анбо. Стежки піднімаються від субтропічного прибережного лісу через кедрові насадження до Міяноура-даке (1935 м), а дощі часті, тож потрібен водонепроникний одяг. У горах середня температура близько 6–7 °C, а на вершинах сніг може лежати до весни.

Місцеві жартують, що тут дощить 35 днів на місяць, описуючи надзвичайно високий рівень опадів. Деякі кедри на острові віком понад 1000 років, а їхні вузлуваті корені звиваються по вкритих мохом каменях.