Daijō-ji Temple, Буддійський храм у Наґасакаматі, Японія

Дайдзьо-дзі — монастир дзен школи Сото на лісистих пагорбах південної Канадзави, поблизу вершини гори Нодаяма. На території є чорна головна брама 1665 року, гірська брама раннього періоду Едо, зала Будди 1702 року та лекційна зала близько 1697 року. Зала Будди — національна важлива культурна пам'ятка; брами й зали охороняються містом або префектурою.

Заснований 1263 року в Ноноїті Тогаші Іеґісою, який запросив священника Сінґон Чьокая; 1283 року запросили Тетцу Ґікая, і храм став дзен-монастирем Сото, хоча роками заснування називають також 1289 і 1291. Кейдзан Джьокін, його другий настоятель, написав тут «Денкьороку». Зруйнований у війнах пізнього Мурочі, під опікою родини Хонда перебрався до Канадзави й 1697 року постав на теперішньому місці.

Дайдзьо-дзі називають «Окьо-дера» через 165 розписів на розсувних дверях і сувоях, які Маруяма Окьо та його учні виконали за п'ять візитів на подяку за підтримку настоятеля Міцузо; вони прикрашають 13 кімнат навколо статуї Каннон з одинадцятьма обличчями. Щонеділі відбувається відкрита медитація, а короткі перебування дають змогу розділити життя ченців.

Храм розташований у Наґасака-Маті на півдні Канадзави, біля вершини гори Нодаяма; поруч лежить цвинтар Маеди Тошії. Від станції Канадзава автобус Hokutetsu № 26 іде до Наґасакадай, далі приблизно 10 хвилин пішки; з Корінбо там зупиняються автобуси № 26 або 81. Щонеділі відбувається відкрита медитація, можливі короткі перебування з життям разом із ченцями.

Храм називають «Окьо-дера» через 165 розписів на розсувних дверях і сувоях, які Маруяма Окьо та його учні створили тут за п'ять візитів, дякуючи настоятелю Міцудзо за давню підтримку. Вони прикрашають 13 кімнат навколо статуї Каннон з одинадцятьма обличчями й визнані важливими культурними пам'ятками.