Rokudōchinnō-ji Temple, Буддійський храм у Хіґашіяма-ку, Японія

Рокудочінно-дзі — храм школи Рінзай, гілки Кеннін-дзі, у районі Хіґашіяма-ку в Кіото, біля входу на колишнє кремаційне поле Торібе. Головна зала одноповерхова, з темно-коричневими дерев'яними стінами, розсувними панелями та дахом із сірої черепиці; на фасаді висять білі вертикальні таблиці з чорним письмом, а на гравійному подвір'ї стоять кам'яні знаки. На території також є сад, п'ятиярусна кам'яна пагода, дзвіниця та дві криниці, пов'язані з Оно-но Такамурою.

Заснований у добу Енряку (782–805), храм приписують Кейджуну, настоятелю Дайан-дзі в Нарі й учителю Кукая; інші перекази називають Кукая або Оно-но Такамуру, а документ Тодзі 1002 року приписує заснування 836 року Ямашіро-но Омі. Він стояв при вході до Торібено, крематорію доби Хейан, званого Рокудо-но цудзі. 1364 року чернець Монкай Рьосо прибув із Кеннін-дзі й відновив його, перевівши до школи Ріндзай; у добу Мейдзі його ненадовго приєднали до Кеннін-дзі, а 1910 року він знову став самостійним.

Храм називають Рокудо-сан, а його назву раніше читали як «Тінкодзі»; путівники періоду Едо писали її навіть знаком з імені Оно-но Такамури. З 7 по 10 серпня під час Рокудо-майрі вздовж вулиці стоять ятки з коямакі, сікімі з Атаґо, самшитом, лотосом і стеблами конопель. Відвідувачі просять написати ім'я померлого на дерев'яній дощечці, тримають її в диму ладану, а потім ллють на неї воду перед кам'яним Дзідзо.

Храм розташований на вулиці Ґоджьо-дорі біля Яматоодзі-аґару і відкритий для відвідувачів щодня. Інформація про церемонії та твори мистецтва доступна кількома мовами.

Під час щорічного фестивалю Обон у серпні люди дзвонять у дзвін Мукае-ґане, щоб привітати духи предків. Цей звичай з'єднує світ живих з царством предків через звук дзвону.