Fudarakusan-ji, Буддійський храм в окрузі Хіґасімуро, Японія

Фударакусан-дзі — храм школи Тендай у Начікацуурі, префектура Вакаяма; його територія входить до національної історичної пам'ятки Кумано Сандзан і до об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Священні місця та шляхи паломництва в горах Кії», внесеного 2004 року. Головну залу, відбудовану 1990 року, зведено в стилі Муроматі на підвищенні під пірамідальним дахом. Хондзон — 172-сантиметрова стояча Каннон із тисячею рук, вирізьблена з одного стовбура, періоду Хейан. Поруч стоїть святилище Кумано Сансьо Оміва, на місці колишнього Хаманомія Одзі.

Храм був заснований індійським монахом Раґьо Шьоніном, який прибув після корабельної аварії на узбережжі Кумано понад тисячу років тому. Місце перетворилося на важливий паломницький центр і отримало статус Світової спадщини ЮНЕСКО у 2004 році.

Назва храму передає Поталаку, санскритську назву чистої землі Каннон. Головний образ — тисячерукий Каннон періоду Хейан, заввишки 172 см, вирізьблений з одного шматка дерева і 1982 року визнаний Важливою культурною пам'яткою. Щорічні обряди включають весняне свято та вшанування мандрівників Фударакутокай 17 травня.

Храм розташований у Начікацуурі, за три хвилини пішки від станції JR Начі на головній лінії Кісей. Територія компактна й рівна; поруч головна зала, сусіднє святилище Кумано Сандзьо Оміва та берег Начі-но-Хама. Землі входять до національної історичної пам'ятки Кумано Сандзан.

З понад 40 зафіксованих виходів Фударакутокай у Японії 25 відбулися з цього храму. Каюта на палубі не мала дверей: коли прочанин заходив, дошки вставляли й прибивали ззовні, а чотири торії з боків означали брами пробудження, практики, бодгісаттви й нірвани. У XVI столітті чернець Конкобо втік з каюти й доплив до острова; його схопили й кинули живим у море. Острів тепер зветься Конкобудзіма.