Beket-Ata mosque, мечеть у Мангістауській області, Казахстан

Мечеть Бекет-Ата вирубана в світлій скелі пагорба Огланди на західному краї Устюрту. Вона складається з п'яти камер круглого плану, у найпівденнішій західній влаштовано міхрабну нішу; світлові отвори прорізають купол північної камери, де в ніші поховано Бекет-ату. До входу ведуть вигнута підпірна стіна зі світлих кам'яних блоків і сходи з синіми поручнями.

Бекет-ата, народжений 1750 року, навчався в Бухарі й повернувся до рідного краю, де звів п'ять мечетей; ця висічена в скелі мечеть в Огланди слугувала йому прихистком, а по смерті його поховали в ніші північної камери. Систематично комплекс вивчають лише з кінця 1960-х, а 1973 року його обміряв архітектор Малгабар Мендикулов. 1982 року його визнано пам'яткою республіканського значення, у 1999–2003 роках реставровано, а 2026 року внесено до списку ЮНЕСКО.

Прочани називають це місце Бекет-ата — на честь цілителя й ученого, народженого 1750 року, який навчався в Бухарі й, за переказами, звів п'ять мечетей. Його тіло покладено в нішу, вирубану в основі однієї з камер, а в ніші міхраба висять роги архара. Нині відвідувачі приходять молитися біля його могили.

Мечеть лежить за 61 км на схід-північний схід від Сенека, в урочищі Огланди на західному краю Устюрта; у 2010–2011 роках проклали дорогу з боку Актау. До місця ведуть кам'яні сходи з синіми металевими поручнями: одна пряма, друга зигзагом по схилу. Камери вирубані в скелі, тож варто бути готовим до сходинок і нерівної землі.

За місцевими переказами, мечеть — одна з п'яти, які Бекет-ата збудував після навчання в Бухарі. Кажуть, він помер у віці Пророка, а його тіло поклали в нішу, вирубану в основі однієї з камер, яку паломники відвідують і вдень, і вночі.