Horsh Beirut, Парк у Бейруті, Ліван

Хорш Бейрут — трикутний парк площею близько 0,3 квадратного кілометра на південній межі муніципалітету Бейрут, обмежений вулицею Омара Бейхума, проспектом 22 Листопада, проспектом Абдельнассера та Національним музеєм Бейруту. Його також називають Хорш Ель Снаубар, або Bois de Pins французькою. На фотографії видно низьку дерев'яну перголу з плоскими ґратчастими дахами на підвищених платформах із темного дерева, поруч другу меншу дерев'яну споруду та підстрижені зелені кущі перед ними.

У XIII столітті Вільгельм Тірський назвав ліс «La Pinée» або «Sapinoie». Армії хрестоносців, мамлюків, османів і союзників Другої світової війни вирубували сосни для кораблів і зброї. Частини стали османським казино 1917 року, іподромом 1921 року, цвинтарем Al-Shohadaa 1958 року та Rawdat al-Shaheedein у 1970-х. Ізраїльські літаки спалили його 1982 року; 3 вересня 2015 року він знову відкрився.

Це місце слугує місцем збору для сусідів з різних частин міста, які приходять, щоб проводити час на відкритому повітрі разом. Люди використовують доріжки та відкриті зони як щоденну втечу від міського життя та для зв'язку зі своєю спільнотою.

Трикутний парк лежить на південній межі Бейрута, обмежений вулицею Омара Бейхума, проспектом 22 Листопада, проспектом Абдельнассера та Національним музеєм Бейрута. Його знову відкрили для публіки 3 вересня 2015 року після близько 25 років обмеженого доступу, коли потрібно було подавати заявку, яку переважно схвалювали людям старшим за 35 років. На фото видно низьку дерев'яну перголу з решітчастими дахами на підвищених платформах із темного дерева, меншу дерев'яну споруду поруч, обрізані круглі кущі та ґрунтову стежку.

У XIII столітті архієпископ Вільгельм Тірський назвав цей сосновий ліс «La Pinée» або «Sapinoie». Назва Horsh El Snaubar, що вживається й досі, стосується тих самих сосен. Ліс займав понад 1 250 000 м² у 1696 році; у 1967-му залишилося близько 800 000 м², майже 5 % території муніципалітету Бейрута.