Temple of Jupiter, Римський храм у Баальбеку, Ліван

Храм Юпітера в Баальбеку — це руїни римського храму, південний бік якого досі несуть шість канельованих корінфських колон заввишки 19,9 м, що підтримують різьблений антаблемент. Вони стоять на підвищеній платформі над фундаментними мурами з приблизно 24 монолітів, серед яких три камені Трилітона. Капітелі майже неушкоджені з півдня, тоді як північні боки майже обдуті зимовими вітрами Бекаа.

Будівництво розпочалося близько 16 р. до н. е., коли Баальбек став римською колонією Colonia Julia Augusta Felix Heliopolitana, і було здебільшого завершене близько 60 р. н. е., що засвідчує графіті на найвищому барабані колони. Нерон додав вежу-вівтар у середині I століття, а Траян на початку II століття — передвір'я з портиками з рожевого граніту з Асуана. Землетруси зруйнували святилище; за Феодосія та Юстиніана його знищили й розграбували на камінь, а вісім колон вивезли до Константинополя для Святої Софії.

Храм показує, як римські практики поклоніння змішувалися з місцевими фінікійськими звичаями, що видно сьогодні в кам'яній кладці та плануванні священних просторів. Відвідувачі помічають, як різні народи залишали свій слід у цьому місці протягом часу.

Шість уцілілих колон стоять на південному боці платформи храму, до якої ведуть широкі сходи з Великого двору. Святилище розташоване на пагорбі заввишки близько 1145 м над рівнем моря, тому літо спекотне, а голий камінь дає мало тіні; ранки прохолодніші. Зимові вітри Бекаа майже обдерли північні боки капітелей, тоді як південні лишилися майже цілими.

Найбільші кам'яні блоки в храмі важать близько 800 тонн і довші за спортивне поле – важко повірити, що люди переміщали їх без сучасної техніки. Ці величезні камені утворюють фундамент і демонструють видатну інженерію римлян.