Trilithon of Baalbek, Мегаліт у Баальбеку, Ліван.

Трилітон Баальбека — це ряд із трьох вапнякових блоків у західній підпірній стіні храму Юпітера, розташованих на висоті близько 7 метрів. Кожен блок має приблизно 21,3 метра завдовжки, 4,8 метра заввишки і 4 метри завширшки, а його орієнтовна вага становить 800 тонн. На фото найнижчий ряд стіни складається з величезних прямокутних блоків із шорсткими вивітреними поверхнями, вище — менші блоки, а біля основи лежать уламки каменю.

Три вапнякові блоки вмуровано в західну підпірну стіну храму Юпітера на висоті близько 7 метрів. Писемних свідчень будівельників не збереглося, і жоден спосіб видобутку чи транспортування не визнаний науковою спільнотою. Кар'єр, імовірно, лежить за 900 метрів, трохи вище тераси, тож камені можна було спускати на роликах; важіль і кабестан — запропоновані механізми.

Назва «Трилітон» походить з грецької і означає «три камені». Блоки укладено без розчину, а шви настільки щільні, що лезо ножа ледве проходить між ними. Місцева традиція довго приписувала стіну велетням або джинам, а 1968 року Еріх фон Денікен навів її як доказ контакту з прибульцями у книзі «Колісниці богів».

Місце відкрите щодня для відвідувачів, які хочуть оглянути ці фундаментні камені зблизька, і міцне взуття необхідне для пересування кам'янистою місцевістю. Виділіть достатньо часу, щоб обійти весь храмовий комплекс і побачити камені з різних кутів.

Три блоки стоять у стіні на висоті близько 7 метрів, і жоден античний автор їх не описує: з Баальбека не збереглося жодного тогочасного писемного свідчення. Каменярня, з якої їх, імовірно, добули, лежить приблизно за 900 метрів, трохи вище тераси, тож каміння можна було котити вниз. Еріх фон Денікен у книжці «Колісниці богів» 1968 року навів трилітон як доказ контакту з прибульцями.