Saint Pantaleon church in Tsarskoye Selo, Православна церква в Пушкіні, Росія

Церква Святого Пантелеймона використовує колишню лікарняну каплицю на території Міської лікарні № 38 у Пушкіні. Одноповерхова цегляна будівля потинькована й укрита залізом; її східна стіна напівкругла. Верхня каплиця мала висоту 6,5 м, довжину з вівтарем 12,8 м і ширину 10,7 м, освітлювалася вісьмома вікнами, а вхід був із головних сходів. 2002 року на куполі встановили хрест.

Церква походить від церкви Костянтина і Єлени, заснованої в Софії 22 липня 1781 року, освяченої того ж року й скасованої імператорським указом 1817 року, коли її посуд і дзвони передали до лікарняної церкви. Кам'яна лікарня 1846–1852 років за проєктом Миколи Нікітіна отримала церкву Миколи Єфімова, освячену 12 жовтня 1852 року на честь ікони «Радість усіх скорботних». Сільвіо Даніні розширив її 1913 року, додавши нижню церкву; верхню закрили 5 лютого 1930 року, нижню — 16 серпня 1933 року. 2001 року каплицю освятили на честь святого Пантелеймона.

Каплицю освятили 2001 року на честь святого Пантелеймона, лікаря й мученика, після повернення будівлі Російській православній церкві 2000 року; 2002 року на бані встановили хрест. Церква приписана до Софійського собору Санкт-Петербурзької єпархії. З середини XIX століття в каплиці на подвір'ї лікарні стояв старий іконостас, а його престол 1872 року перенесли до церкви Різдва Богородиці в Пушкіні.

Церква розташована на території Міської лікарні № 38 імені М. А. Семашка в Пушкіні, у колишній лікарняній каплиці; вона приписана до Софійського собору. Вхід — через територію лікарні. Верхній храм довго слугував конференц-залою, а з січня 2004 року там щотижня правиться молебень.

Каплиця на подвір'ї лікарні мала старий іконостас, а її престол 1872 року перенесли до церкви Різдва Богородиці в Пушкіні. Каплиця стояла невикористовуваною за призначенням, а дзвіницю закрили 1929 року, і до 1999 року вона слугувала міським моргом.