Хлиновський кремль, Об'єкт федеральної культурної спадщини в Кірові, Росія.

Хлиновський кремль був дерев'яною фортецею площею близько 4 га, захищеною з півдня та сходу стрімким берегом річки й яром Засора, а із заходу та півночі — штучним ровом. Стіна мала вежі, три виводи для малих гармат і дві рублені городні. Жодної вежі чи фрагмента стіни не збереглося; лишилися тільки ділянки посадського валу в шести місцях старого міста.

Дерев'яну фортецю звели близько 1455–1457 років під час боротьби Вятської республіки проти Москви в складі Галицької коаліції. Вона займала близько 4 га, захищена стрімким берегом річки та яром Засора з півдня й сходу та штучним ровом із заходу й півночі. Після приєднання Вятки до Москви 1489 року укріплення посилили, а 1656 року в кремлі розмістилася кафедра Вятської та Великопермської єпархії. Мури розібрали після пожежі 1700 року та перепланування міста у 1780-х роках.

Назва Хлинов збереглася в літописах Вятської землі, а згодом місце набуло церковної ролі: від 1656 року Вятська і Великопермська єпархія розмістила тут двір свого архієрея. У XVIII столітті в межах стін стояли Троїцький і Миколаївський собори, кам'яний архієрейський дім, консисторські палати, стайні, кузня, льохи та каретні.

Від Хлиновського кремля не збереглося жодної вежі чи фрагмента муру; у старому місті видно лише шість залишків посадського валу, наприклад у дворі будинків № 20 і 22 на вулиці Герцена та в південно-західному куті дитячого парку «Аполлон». Вал самого кремля зник. Шукайте ці земляні сліди, а не стоячі мури.

Від Хлиновського кремля не зберіглося жодної вежі чи фрагмента муру; лишився тільки посадський земляний вал, видимий у шести місцях старого міста, зокрема у дворі будинків № 20 і 22 на вулиці Герцена біля яру Засора та в південно-західному куті дитячого парку «Аполло».