Зейтін-Кош, Гірська вершина в Кримських горах, Україна

Зейтін-Кош — гірська вершина в Кримських горах, третя за висотою в пасмі: 1537 м (українське джерело подає 1534 м). Розташована в південно-східній частині Бабуган-Яйли; оголена конусоподібна вершина має пологі північні й західні схили, а з півдня й сходу її облямовують ребристі скелі. Гора складена вапняками, ускладнена карстовими лійками та каррами, на східному схилі є велика ерозійно-карстова долина.

Назва кримськотатарська: zeytin означає маслину, а qoş — загін або кошару для овець, тож Зейтін-Кош — це «оливкова кошара». Біля підніжжя вершини росте багато маслин, а до XX століття гора була величезним пасовищем, куди чабани виганяли отари овець, що випасалися тут аж до зимових холодів.

Назва походить з кримськотатарської мови: zeytin означає маслину, а qoş — кошару, тобто «оливкова кошара». Біля підніжжя вершини росте багато оливкових дерев, а до XX століття гора була величезним пасовищем, куди пастухи виганяли отари овець, що випасалися тут аж до зимових холодів.

Вхід офіційно заборонений без дозволу, який видає адміністрація Кримського природного заповідника, адже вершина лежить на його території. Звичні шляхи підйому — Артеківська стежка від Краснокам'янки через Гурзуфське сідло, стежка Талма-Богаз від Малого Маяка та безіменна стежка від села Запрудне. Вершина відкрита пронизливим вітрам.

Зейтін-Кош має також кримськотатарську назву Балик-Кашин-Каяси. На відміну від інших кримських вершин понад 1500 метрів, вона лежить на південно-східних схилах Бабуган-Яйли, тому з вершини відкривається панорама Чорного моря. Її поверхню ускладнюють карстові лійки та карри, а східний схил перетинає велика ерозійно-карстова долина.