Convent of St. John the Baptist in Tomsk, Православний монастир у Томську, Росія

Монастир Іоанна Предтечі — православний монастир у Томську, збережені будівлі якого стоять між вулицями Студентською, Учебною, Вершиніна та Усова. Його двоповерхова цегляна школа, спроєктована Н. І. Шенфельдом і А. П. Бехтером та зведена 1870–1878 роках, поєднує пізній російський класицизм з елементами модерну. Церкви монастиря розібрали на початку 1950-х років.

Громада постала 1864 року, коли Є. І. Міхеєва заснувала томську жіночу громаду на землях, подарованих купчихою Н. О. Хромовою та купцем І. О. Єренєвим. 1876 року громаду перетворили на жіночий монастир. Успенську церкву звели між 1866 і 1872 роками, а 1877 року під патронатом імператриці Марії Федорівни відкрили школу для дівчат-сиріт. Монастир закрили 1920 року, а його церкви розібрали на початку 1950-х.

Монастир слугує живим центром богослужіння та духовного зібрання для місцевих вірян у Томську. Люди приходять сюди, щоб брати участь у богослужіннях та поглибити свій зв'язок з православною християнською практикою.

Монастир закрили 1920 року, а його церкви розібрали на початку 1950-х; територія нині належить кампусу політехніки, де серед студентських гуртожитків зберігся двоповерховий цегляний будинок школи (1870–1878, архітектори Н. І. Шенфельд і А. П. Бехтер). Каплиця Домни Томської, відкрита 1996 року, стоїть на колишній монастирській землі; пам'ятні дошки всередині та на її північній і південній стінах називають засновників і тих, хто був похований на монастирському цвинтарі, перенесеному за радянських часів на Преображенський цвинтар.

Каплицю Святої Домни зведено 1996 року на місці колишнього монастирського цвинтаря, де 1872 року померла томська свята Домна. Усередині меморіальна дошка перелічує засновників і духівників монастиря, зокрема ігуменю Євпраксію (Міхєєву) та єпископа Порфирія (Соколовського). Ще чотири дошки з північного й південного боків містять імена похованих на втраченому цвинтарі, серед них архітектор Костянтин Лігін і письменник Микола Наумов.