Donskoy crematorium, Історичний крематорій у Донському районі, Росія

Донський крематорій — пофарбована в червоне будівля на Новому Донському кладовищі, перебудована 1926 року з церкви за проєктом архітектора Дмитра Осипова. Центральний вхід обрамляє округла арка, над дверима висить круглий емблема із зображенням постаті, а нижче малої квадратної дзвіниці фасадом іде смуга напису. Купол церкви замінили двадцятиметровою бетонною вежею.

Будівля була освяченою 1914 року, але недобудованою церквою Серафима Саровського та Анни Кашинської. 1925 року переможний проєкт Дмитра Осипова перетворив її на крематорій: купол замінили двадцятиметровою бетонною вежею, а в підвалі встановили німецькі печі фірми Topf. Відкритий 6 жовтня 1927 року, він закрився 1992 року, коли будівлю повернули Російській православній церкві.

Спочатку будівля була церквою Серафима Саровського та Анни Кашинської, освяченою 1914 року, але недобудованою. Переможний проєкт Дмитра Осипова 1925 року замінив купол на 20-метрову бетонну вежу, а всередині встановили орган Вільгельма Зауера (1898, 33 регістри, 2000 труб), привезений із зруйнованої лютеранської церкви святого Михаїла. Преса називала крематорій «кафедрою безбожжя».

Будівля стоїть на території Нового Донського кладовища, де мощена доріжка й клумба ведуть до арочного входу. Від 1992 року вона знову править за православну церкву, тож перед відвідуванням варто уточнити розклад богослужінь і вдягнутися відповідно.

Орган у залі крематорію походив із розібраної лютеранської церкви святого Михаїла: його збудував Вільгельм Зауер 1898 року, мав 33 регістри й 2000 труб. Сам будинок був церквою Серафима Саровського та Анни Кашинської, освяченою 1914 року, але недобудованою; її купол замінили двадцятиметровою бетонною вежею.