Соломенский Петропавловский монастырь, монастир у Петрозаводську, Росія

Соломенський Петропавловський монастир — російський православний монастир на правому березі протоки між Онезьким озером і озером Логмозеро. Найдавніша збережена споруда — Стрітенська церква, зведена з 1775 року в стилі раннього класицизму й освячена 1780 року, перша кам'яна церква на багато кілометрів довкола. Петропавлівська церква, відбудована в камені з 1795 року й освячена 1797 року, стоїть на місці давніших дерев'яних церков, знищених ударом блискавки 1795 року.

Заснований 1589 року старцем Касіаном у безлюдному місці біля протоки між Онезьким озером і озером Логмозеро, монастир спершу називався Салмінським. 24 травня 1592 року митрополит Новгородський Варлаам надав йому тарханну грамоту, що звільняла від податків на користь Софійського собору у Великому Новгороді через убогість обителі. 1764 року монастирська реформа Катерини II перетворила його на Соломенську парафію.

Стрітенська церква будувалася з 1775 року на місці каплиці, її фінансував купець Ілля Конанов за заповітом батька Якова, освячена 1780 року. Ікони для неї 1778–1779 років написав петрозаводський іконописець Дмитро Кайдалов. Монастир став парафією 1764 року, а церква нині є найдавнішою кам'яною будівлею в окрузі.

Монастир та його церкви були визначені як охоронювана культурна спадщина у 2000 році та залишаються офіційними історичними пам'ятками й сьогодні. Відвідувачі повинні пам'ятати, що це діюче місце богослужіння, де слід поважати релігійні звичаї.

Назва монастиря походить від карельського слова 'salmi', що означає протока, відображаючи його розташування між двома великими озерами. Це географічне положення формувало характер місця до сьогодні.