LM Ericssons byggnader Tulegatan, Промисловий комплекс у Стокгольмі, Швеція.

Будівлі LM Ericsson на Тулегатан займають квартал Тактеккарен, обмежений вулицями Тулегатан, Кунгстенсгатан, Дёбельнсгатан і Ренсгатан. Головний фасад Йохана Лауренца, зведений у 1896–1897 роках, має лучні вікна й портали на першому поверсі, заокруглені кути та вікна з пісковиковим оздобленням; крило 1906 року за проєктом Б'єрна Гаральда Свенссона виконане з жовтої цегли на основі з натурального каменю.

Комплекс було зведено починаючи з 1896 року як головний виробничий центр телекомунікаційного обладнання, і він вплинув на промислове зростання Стокгольма. У 1939 році виробництво перемістилося, але будівлі залишилися як пам'ятки тієї епохи виробництва.

Назви кварталів Taktäckaren і Grundläggaren належать до давніх стокгольмських ремісничих назв, уже позначених на карті Петруса Тіллеуса 1733 року. Усередині зала засідань керівництва, оздоблена 1901–1903 роках, мала стелю заввишки два поверхи, шовкові шпалери та ліпні путті з телефонними шнурами й слухавками; 1976 року її перенесли до Tekniska museet.

Комплекс займає квартал Taktäckaren між Tulegatan, Kungstensgatan, Döbelnsgatan і Rehnsgatan. Починати варто з головного фасаду на Tulegatan: два великі портали обабіч колишнього головного входу ведуть у задній двір. Перебудови 1940-х років прибрали фронтони, тож порівняйте цей спрощений вуличний фасад із жовтоцегляним крилом на розі Rehnsgatan/Döbelnsgatan.

Залу засідань керівництва фірми опорядили у 1901–1903 роках: висота стелі дорівнювала двом поверхам, стіни мали шовкові шпалери й ліпнину з телефонними мотивами, зокрема путті, що летять із телефонними кабелями й слухавками. Після 1918 року зала слугувала розрахунковою конторою й майстернею, а 1976 року оздоблення як «LM Ericssons minnesrum» перевезли до Tekniska museet.