Magdalenska gora, Археологічна пам'ятка в Шмар'є-Сапі, Словенія.

Магдаленська гора — це поселення залізної доби на пагорбі висотою 504 м на північний схід від Шмарє-Сап. Воно складається з укріпленого акрополя з добре збереженою південно-східною брамою та більшої, менш укріпленої нижньої частини на схилі, що спускається до Храстє. Навколо поселення є кургани, зокрема велика група в лісі на північному заході та окремі кургани вздовж дороги з Шмарє-Сап до Храстє-при-Гросуплє.

Пагорб був безперервно заселений від ранньої залізної доби (гальштатського періоду) до римських часів, і більшість знахідок належить до гальштатського періоду, коли поселення досягло найбільшого розквіту. Розкопки 1881–1913 років виявили 22 кургани з понад 1000 похованнями, зокрема родинні кургани з понад 100 похованнями кожен. Саме поселення майже не досліджувалося, лише невеликий шурф Й. Печніка 1892 року.

Місце названо на честь церкви святої Магдалини, філіальної каплиці, навколо якої наприкінці XIX століття знайшли рештки поселення залізної доби. Досліджені кургани мають родинно-родовий тип із численними похованнями, а деякі кургани-велетні налічують понад 100 могил.

Місце лежить на пагорбі на північний схід від Шмаре-Сап у громаді Гросуплє. Найкраще збережена брама на південно-східному боці укріпленого акрополя; більша, слабше укріплена нижня частина займає схил, що спадає до Храстє. Кургани стоять у лісі на північний захід від поселення та вздовж дороги зі Шмаре-Сап до Храстє-при-Гросуплє.

Кургани розкривали в три кампанії: чотири — Д. Дежман (1881–1883), вісім — Й. Печнік (1892–1895), десять — герцогиня М. Мекленбурзька (1905–1913). За звітами, це 22 кургани з понад 1000 похованнями, у деяких — більше ніж 100 могил. Саме поселення майже не досліджували, лише невеликий шурф Печніка 1892 року.