Havran, Гірська вершина у Високих Татрах, Словаччина

Гавран (2151,5 м) — найвища вершина Белянських Татр, вапнякова гора в головному хребті між Новим і Ждярською видлою. Її широка заокруглена вершина піднімається над хвойним лісом; гола сіра скеля вкрита майже вертикальними смугами й жолобами, а на нижньому правому схилі є світлі скельні смуги. Вершина закрита для туристів.

Назва Havran з'явилася лише близько ста років тому; раніше вершину разом із сусідньою Płaczliwa Skała називали Gabelspitze, словацькою Nižna vidla або Panská vidla. 1887 року князь Крістіан Гогенлое купив цю частину Татр для полювання, обгородив її та заборонив вхід. Згодом із Ждяру на вершину вів жовто маркований шлях, але 1978 року його закрили, коли масив увійшов до суворого заповідника Belianske Tatry.

Вершина має різні назви в регіоні: Гавран словацькою, Голло-кьо угорською та Гаврани польською, що відображає, як місцеві громади мають власний спосіб називати це місце. Ці різноманітні назви показують, як гора належить до кількох культурних традицій одночасно.

Вершина закрита для туристів з 1978 року, коли її включили до національного природного заповідника Белянські Татри, тому жодна маркована стежка на неї не веде. Найближчий маркований маршрут — синя стежка від Татранської Яворини через Заднє Медодоли й Копське седло до Татранських Матліар. Природнича стежка Монковою долиною піднімається на хребет у Широкому седлі (1825,5 м).

У масиві є понад десяток печер; найвідоміша, Яскіня Стшистарська, завглибшки 201 м — найглибша в Бельських Татрах. Найвища стіна цих гір, близько 250 м, спадає зі Скрайного Гавраного Копіняка в Долину Гаврану. Владислав Броневський написав вірш «Гавра́нь і Мура́нь» 1935 року.