Крехівський монастир, Греко-католицький монастир у Крехові, Україна

Монастир Святого Миколая отців василіан оточений товстим чотиристінним муром з восьмигранними вежами на рогах, що утворює неправильний п'ятикутник. Головний храм з білого каменю, збудований у 1721–1737 роках, має шоломоподібний купол на восьмигранному барабані та портал з рельєфним зображенням святого Миколи. Усередині мурів стоїть довгий двоповерховий білий корпус із сірим вальмовим дахом і круглою кам'яною вежею.

Ченці Києво-Печерської лаври Йоіл і Сильвестр оселилися в печері поблизу Крехова в 1590-х роках. За підтримки Станіслава Жолкевського вони збудували перші церкви, а 1612 року засновано монастир. 1672 року його боронив під час облоги Іван Мазепа, а 1698 року відвідав Петро I, ведучи переговори з Августом II. 1721 року обитель стала греко-католицькою, 1949 року її закрили радянські органи, а 1990 року вона відродилася.

Монастир зберігає чотири чудотворні ікони: три Богородиці, одну з них перенесено з Верхрати 1808 року, та ікону святого Миколая. Верхратську ікону повернуто з львівського храму святої Параскевії П'ятниці 19 травня 1991 року. 1751 року сюди переїхали ченці з монастиря в Бучневі.

Монастир розташований приблизно за 40 кілометрів на північний захід від Львова і вітає відвідувачів, які цікавляться українською релігійною історією. Прогулянка комплексом дозволяє побачити всі будівлі та добре зрозуміти планування монастиря.

Бібліотека монастиря налічувала 396 книг у XIX столітті, найдавніший рукопис — хроніка 1493 року. За чверть милі на північ стояв високий кам'яний стовп із хрестом, який, за легендою, позначав місце, де сина татарського хана вбило гарматним пострілом із північної вежі.