Сьомий кілометр, Ринок в Одесі, Україна

Сьомий кілометр — це великий ринок просто неба на Овідіопольській дорозі за межами Одеси, в Авангарді. Його ряди здебільшого складаються зі сталевих морських контейнерів, які здають під крамниці, поряд із магазинами в будівлях і новішими павільйонами з ролетами. Довгі одноповерхові павільйони з зеленими двосхилими дахами та великий павільйон із червоно-зеленим смугастим дахом і арочними вікнами стоять поміж паралельних рядів кіосків.

Ринок постав із одеського «товчка» у Слобідці, біля третього єврейського цвинтаря на Хімічній вулиці, що працював лише в неділю, а згодом у суботу. 1989 року, за перебудови, його офіційно оформили й перенесли за межі міста — на сьомий кілометр Овідіопольської дороги, звідки й назва. Перший торговий майданчик, згодом названий «Поле чудес», обгородили, заасфальтували й поставили металеві столи та навіси.

Ринок постав як барахолка, де офіційно дозволялося продавати лише вживані речі; продавці нового товару ходили рядами й торгували «з рук», а вхід брали з кожного, хто щось ніс. Нині в Одесі жартують, що на «7-му» можна влаштуватися лише з двома вищими освітами. Назва походить від сьомого кілометра Овідіопольської дороги.

Ринок має десять в'їздів і виїздів для транспорту по периметру, і лише з Одеси до нього курсують близько 30 постійних автобусних маршрутів, а також рейси з інших областей і країн СНД. Територія становить 75 гектарів, тут є 8 автостоянок, автостанція, банк, готель і 11 безкоштовних туалетів. Торговці працюють у контейнерах, павільйонах і на відкритих місцях, тож варто розраховувати на довгі переходи між секціями.

Ринок постав із одеського «товчка» 1960–1970-х років, що діяв біля третього єврейського цвинтаря на Хімічній вулиці й був відкритий лише в неділю, згодом у суботу. Вхідну плату брали з кожного, хто ніс щось у руках, бо нові товари продавали з рук торговці, які ходили рядами, а вживані речі розкладали на землі.