Середнянський замок, Середньовічний замок у Середньому, Україна

Середнянський замок складається з однієї квадратної кам'яної башти-донжона розміром 18,6 на 16,5 метра, зі стінами товщиною 2,6 метра й висотою 20 метрів. Вхід був на другому ярусі східної стіни, до нього вела дерев'яна драбина, яку в разі небезпеки знімали. На першому ярусі було два приміщення 11,2 на 6 метрів, розділених стіною товщиною 1,3 метра з дверним прорізом 80 см; яма, засипана камінням, у підлозі могла бути колодязем.

Археологічні дослідження 2008 року експедиції Ужгородського національного університету на чолі з Ігорем Прохненком не виявили речей, старших за XV століття, і не підтвердили дату XII століття; замок, ймовірно, зведено наприкінці XV — на початку XVI століття, що спростовує легенду про тамплієрів. 1312 року він перейшов до ордену Святого Павла, а 1526 року після битви під Могачем — до роду Добо. Іштван Добо та його сини зміцнили замок і розширили винні підвали руками турецьких полонених.

Назва замку походить від селища Середнє, а його винні підвали досі використовує місцевий винзавод «Леанка». Викарбувана на камені 550 років тому табличка згадує, що Франциск Стефан і Домінік Добо, спадкоємці та власники замку, у 1557 році укріпили підвал бійницями та ровом; поруч дерев'яна дошка подає переклад.

Замок стоїть на рівнині в центрі Середнього, а не на горі, тож до нього йдуть пішки з сільських вулиць. Це занедбана руїна з нерівним ґрунтом; першу чергу консерваційних робіт виконали 1972 року. Винні підвали, пов'язані з родом Добо, завдовжки близько 4 км, нині використовує місцевий винзавод «Леанка».

Найбільшої шкоди замку завдали не облоги, а місцеві жителі, які розібрали залишені без гарнізону стіни й використали камінь як будівельний матеріал для фундаментів своїх будинків.