Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського, Національна бібліотека в Голосіївському районі, Київ, Україна.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського — найбільша за обсягом фондів і площею приміщень бібліотека країни, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії й права НАН України. Станом на 2019 рік її фонди нараховували майже 15,8 млн одиниць; у структурі понад 40 підрозділів, згрупованих в інститути (бібліотекознавства, української книги, рукопису, архівознавства, біографічних досліджень) і центри консервації та реставрації, комп'ютерних технологій, науково-видавничий, а також Фонд президентів України.

Заснована 2 серпня 1918 року законом, підписаним гетьманом Павлом Скоропадським, бібліотека формувалася комітетом на чолі з Володимиром Вернадським. 1919 року вона отримала одну кімнату на Терещенківській вулиці, згодом переїхала до корпусу Колегії Павла Ґалаґана. Евакуйована до Уфи 1941 року, вона повернулася до Києва 1944 року, а 1988 року їй присвоєно ім'я Вернадського.

Бібліотека носить ім'я Володимира Вернадського, який очолював Тимчасовий комітет, що заснував її 1918 року. У фондах зберігаються 516 інкунабул, близько 300 тис. рукописів і понад 6 500 книг церковнослов'янським шрифтом XV—XVI століть. З 1996 року тут діє Фонд президентів України.

Бібліотека має понад 40 підрозділів, згрупованих в інститути, центри та Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади. Із понад 900 працівників близько 65 % — бібліотечні, 20 % — наукові, 15 % — допоміжні. З 1957 року вона входить до системи міжнародного абонемента, тож видання можна замовити через бібліотеки-партнери.

Бібліотека окремо зберігає Фонд президентів України, створений указом президента 5 квітня 1996 року — тим самим, що надав їй статус національної. Фонди розподілені між понад 40 підрозділами, згрупованими в інститути, серед яких інститут української книги та інститут біографічних досліджень.