Церква святого Миколи, Східно-православна церква в Києві, Україна

Церква Святого Миколи — трапезна церква у стилі козацького бароко, зведена близько 1700 року в Києво-Печерській лаврі. Тридільний план поєднує трапезну, гранчастий вівтар і притвор; стіни мають пілястри, а вікна — профільовані наличники. Синя грушоподібна баня, всіяна золотими зорями, сягає 16,5 м, а на хресті сидить позолочений голуб.

Дерев'яна церква могла існувати вже за часів Миколи Святоші, чернігівського князя, який прийняв постриг у монастирі й заснував лікарню для ченців; перша письмова згадка — приписка 1462 року в Києво-Печерському патерику. Муровану церкву звели близько 1700 року як центральну споруду Микільського лікарняного монастиря; після пожежі 1718 року додали лікарняну палату, а 1768 року — дзвіницю. 1861 року надбудували другий поверх із лікарняною церквою «Утоли моя печали»; під час Другої світової війни храм постраждав від пожежі, а в 1956—1958 роках Євгенія Пламеницька відреставрувала його у формах XVIII століття.

Церква названа на честь святого Миколая Мірлікійського, покровителя її засновника Миколи Святоші, чернігівського князя, який прийняв постриг у Лаврі. Вона була центральною спорудою Микільського лікарняного монастиря Лаври, а Микола Святоша заснував лікарню для хворих ченців. Нині будівля використовується як лекторій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Ви можете увійти до церкви через головні ворота монастирського комплексу під час годин відвідування. Очікується шаноблива поведінка та скромний одяг, особливо коли відбуваються служби.

Іконостас 1780 року роботи київського різьбяра Андрія Здорилковського не зберігся; його срібні царські врата виконав 1802 року ювелір Самсон Стрельбицький. 14 вересня 1982 року на південному фасаді встановлено бронзову дошку з барельєфним портретом ченця-лікаря Агапіта Печерського, скульптор — О. Молдаван-Фоменко.