Домініканський монастир, Церковна будівля в Луцьку, Україна

Домініканський монастир у Луцьку — це церковна будівля в готичному стилі з високими стрілчастими арками та вишуканими кам'яними деталями по всій структурі. Дзвіниця височіє над навколишніми будівлями в центрі міста.

Заснований у 1370-х роках львівськими домініканцями Товариства Братів Пілігримів заради Христа, монастир звели на південній околиці Луцька як оборонний комплекс із готичним костелом Успіння Діви Марії. 1390 року король Владислав II Ягайло подарував село Городницю, а за три роки Вітовт — Новостав і млин. 1850 року закритий у Російській імперії, костел згодом розібрали.

Монастир заснували в 1370-х роках львівські домініканці Товариства Братів Пілігримів заради Христа, і його костел став першим католицьким храмом Луцька. З початку XVII століття тут зародився культ чудотворної ікони Луцької Богоматері, яку згодом коронували. Від 1850 року домініканців тут немає; нині в будівлях міститься Волинська духовна семінарія УПЦ МП.

Монастир стоїть на вулиці Драгоманова, 26, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк», на південній околиці давнього міста. Після касації 1850 року костел розібрали, тож зберігся монастирський корпус, де тепер розміщена Волинська духовна семінарія УПЦ МП. Це пам'ятка архітектури національного значення, а не публічний музей.

Монастир був одним із найзаможніших у Великому Литовському князівстві. Пріор утримував одну з городень Великого Луцького мосту з прибутків села Новостав, а домінікани отримували 4 копи литовських грошей від луцьких митників.