Шарівський палац, Палац у Шарівці, Україна

Садиба Шарівка — білокам'яний палац у неоготичному стилі, зведений наприкінці XIX століття на пагорбі над річкою Мерчик. Двоповерховий фасад має стрілчасті вікна та балкон, а обабіч головного входу, оберненого на південь, стоять дві восьмигранні вежі, увінчані зубцями та шпилями. Усередині налічується 26 кімнат і три зали, зокрема бальна зала та бібліотека з різьбленням по темному дубу.

Відставний майор Сава Ольховський заснував садибу в селі Шарівка 1836 року, отримавши село від Катерини II. Згодом маєток перейшов до братів Гебенштрейтів; один із них, Христиан, ботанік-аматор, наповнив парк екзотичними рослинами. 1881 року його придбав цукрозаводчик Леопольд Кеніг і разом із синами та європейськими фахівцями надав будівлям і парку остаточного вигляду до 1912 року.

Місцеві називають палац «цукровим замком» на честь Леопольда Кеніга, цукрового магната, який придбав садибу 1881 року. Легенда розповідає, що він наказав засипати улюблену гірку тоннами цукру, щоб його хвора дружина могла влітку кататися там на санях. Липова алея, висаджена для неї, збереглася досі, а її гілки ростуть вертикально, як тополі.

Садиба розташована в смт Шарівка Богодухівського району Харківської області, на березі річки Мерчик. Палац стоїть на пагорбі в центрі комплексу, а тераси ведуть на південь до парку. Вхід наразі вільний; квитки продаються при вході в садибу, зокрема окремі квитки на фотосесію в залах. Майже всі приміщення доступні для відвідування, крім двоповерхової веранди та західного крила.

Липова алея, висаджена для дружини Кеніга, збереглася досі, і її гілки ростуть вертикально, як у тополь, а не розходяться вбік. За легендою, Кеніг наказав засипати улюблену гірку дружини тоннами цукру, щоб вона могла кататися там на санях улітку, звідси назва «Цукрова гірка».